Під ногами пісок,
На зубах - пил доріг-бездоріжжя...
Вітер пише картини на білому тілі пустелі.
Лантух втрачених днів
Вп"явся в плечі - мотузками ріже
І роз"ятрене небо за купол -
У храмі без стелі.
Люди йдуть... Йде народ.
Безпритульна Христова отара.
Хлів земний затісний,
Манять трави горішніх земель.
Ген - за марами-змарами
Сходить, як сонце, опара...
Мирро капа на душі байдужі
У храмі без стелі.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душу не убей... - Николай Зимин Даже если повенчала
Нас судьба,- есть Бог,
У которого начало
И конец тревог.
А о том,что ждёт,что будет,
Ты мне налгала.
Он лишь милует и судит
За слова,дела.
Не грусти,прошу.Печалью
Душу не убей.
Голубою неба шалью
Лучше обогрей...