А глаза мои с каждым днем зеленей,
С каждым вдохом и вздохом правдивей боль.
Что мне сделать еще, чтобы ждать сильней -
Улыбаться, со щек вытирая соль?
Бормочу по-французски под стук колес;
Поезда - сквозь промозглость и сквозь века.
Уж двадцатую осень - один вопрос,
Два десятка столетий - зовет рука.
Наглотаюсь рябины, прижмусь к стволу.
Не сломаете, черти! - стучит висок.
Что ж так долго вы тащите нас к костру?!
Станет кровью опять земляничный сок.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
